Росія почала використовувати аеростатні загородження для захисту своїх нафтопереробних підприємств від атак українських дронів. За даними аналітиків Defense Express, такі заходи поки що перебувають на стадії розробки та не демонструють помітних успіхів.
Що являє собою загородження
Система складається з двох невеликих аеростатів, між якими натягнута сітка з тонких тросів. За даними радіолокації визначається висота польоту безпілотника, після чого загородження автономно коригує власну висоту для перехоплення. Такі конструкції мають розгортатися біля важливих об’єктів або безпосередньо на них.
Які факти підтверджено, а які — ні
- Тестування проводилося з малим, фактично іграшковим дроном, розміри якого значно менші за найменші українські далекобійні безпілотники.
- Загородження не можуть працювати за несприятливих погодних умов через сильний вітер.
- Відкритою залишається здатність системи забезпечити достатню швидкість зміни висоти для перехоплення маневруючого дрона, а також її стійкість під час зіткнення з безпілотником, що летить на швидкості у кілька сотень кілометрів на годину.
Історичний контекст
Аеростатні загородження вперше застосували під час Першої світової війни, а найбільшого поширення набули в роки Другої. Велика Британія використовувала їх для захисту Лондона від німецьких крилатих ракет Фау-1, проте перехопила лише близько 5% усіх випущених. За даними Генерального штабу України, підтвердженим президентом Володимиром Зеленським, удари Сил оборони вивели з ладу понад 45% проєктних потужностей нафтопереробки РФ.
